В Україні росте безробіття.Припинили існування майже 700 тисяч підприємств.Григол Катамадзе

20 ноября 2020
26811 просмотров Голосов: 0 Автор:Orest Novak
article19723.jpg

З початку 2020 року в Україні закрилося майже 700 тисяч підприємств.Станом на 1 січня в Україні було зафіксувало 1 487 700 безробітних, а вже на 1 жовтня їх кількість збільшилася до 1 702 600 осіб. Таким чином, рівень безробіття виріс з 8,6% до 10%.
Про це заявив глава Асоціації платників податків України Григол Катамадзе.

За його словами, з моменту введення в Україні карантину, третина власників мікро-бізнесу понесли збитки у вигляді втрати доходів на 60-80%, а також скоротили штат практично на 50%.Власники малого і середнього бізнесу зафіксували зменшення доходів на 25-50%, в порівнянні з докарантінним періодом.

У середині серпня Mind узяв інтерв’ю у Голови ВГО Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе. Через три місяці журналісти повернулися до обговорюваних у тій бесіді нагальних тем. Нагадаємо: у рубриці Post factum Mind публікує матеріали, підготовлені по слідах  спілкування з високопосадовцями, аби дізнатися, що змінилося за цей період і чого вдалося/не вдалося досягти.

Тепер Грігол Катамадзе у своїх відповідях прокоментував, чи повернувся уряд обличчям до проблем малого та середнього бізнесу за останні місяці коронакризи, і чи з’явилася за цей час в української влади стратегія з порятунку МСБ в нинішніх непростих умовах. Також дав оцінку процесу ліквідації ДФСУ, розповів про подальші перспективи законопроєкту щодо створення Бюро економічної безпеки та зазначив, на які адекватні кроки від нардепів, президента й уряду чекає бізнес-спільнота у розпал пандемії.

– У серпневому інтерв’ю ви підкреслили: під тиском бізнес-середовища та МСБ український уряд пішов на деякі карантинні пом’якшення (звільнення ФОП від сплати ЄСВ на період карантину, мораторій на перевірки та штрафні санкції, часткова допомога з безробіття при втраті частини доходу через карантин тощо). Сьогодні карантин в країні триває, хоча й адаптивний. Що змінилося за останні три місяці у ставленні уряду до проблем МСБ і бізнесу в цілому?

– Нічого нового і обнадійливого з цього приводу не скажу. Особливо гостро постало питання збереження діяльності бізнесу в умовах епідемії коронавірусу, яка крокує «семимильними стрімкими кроками». Впевнений, деякі сфери бізнесу будуть виходити з кризи роками, якщо не десятиліттями.

Переконаний, що намагання української влади зупинити поширення епідемії через жорсткі карантинні заходи є неправильним, бо паралізує економічну діяльність країни. І це може обернутися наслідками значно гіршими, ніж сама епідемія. Особливо вразливими до економічних наслідків пандемії виявилися представники малого й середнього бізнесу. Спілкуючись з представниками малого бізнесу – членами Асоціації, можу сказати, що прийняті зміни – лише «невелика крапля» у порівнянні з тим, на що чекає український бізнес.

Одне з найбільш важливих питань, що хвилює сьогодні малий бізнес, –  проблема запровадження тотальної фіскалізації II і III груп спрощеної системи оподаткування (РРО), яку у зв’язку з карантином відстрочили до 1.04.2021 р. АППУ з самого початку не підтримувала запровадження тотальної фіскалізації для спрощенців і надавала свої пропозиції Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Однак, ВР навіть не відтермінувала запровадження касових апаратів для ФОПів. Відповідний законопроєкт набрав 212 голосів із 226 необхідних. Як результат, продовжується нарощування невдоволення підприємців, непоодинокі мітинги вже не лише у Києві під стінами ВР, а й в багатьох містах України з вимогою переглянути процедуру оподаткування, зменшення податків і лібералізації податкового законодавства.

– В інтерв’ю ви поінформували читачів, що станом на серпень закрилося 600 000 – 700 000 підприємств (в основному, МСБ). Яка ситуація наразі?

– Всім відомо, що від запровадження карантину внаслідок COVID-19 найбільших збитків зазнало саме мале та середнє підприємництво. Станом на сьогодні статистика залишається сталою: з початку року закрилися майже 700 000 підприємств. Третина власників бізнесу (переважно мікро-) заявляють про падіння доходів на 60-80 %. Ці ж підприємці вже звільнили до 50% штату співробітників. Власники МСБ констатують факт зменшення доходів на 25-50%, порівняно з докарантинним періодом.

Варто зазначити, що з кожним днем погіршується ситуація з рівнем безробіття. Станом на 1.01.2020 р. кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні 1487,7 тис. осіб, а на 1 жовтня 2020 р. – 1702,6 тис. осіб. Отже, рівень безробіття зріс з 8,6 % до 10 %. На жаль, картина невтішна.

– У нашій розмові ви сказали, що поки не бачите чіткої стратегії (нестандартних кроків) українського уряду, яка допоможе вижити МСБ під час кризи і збереже робочі місця. Зараз ваша думка змінилася?

– Ні. Наразі бізнес – в надтяжких умовах «виживання». Попри значне скорочення доходів, підприємці мають виконувати свої фінансові зобов’язання (хоча, багато хто перейшов на дистанційну форму роботи). У малих підприємств і так не було достатньої фінансової міцності, а зараз більшість працює у збитки. Тому сьогодні як ніколи, бізнес, особливо малий та середній, потребують від держави  посиленої підтримки, йому важливо втриматись «на плаву». Малий бізнес в нашій країні – це тисячі робочих місць, і його виживання є однією із головних умов відновлення економіки держави після кризи. Владі слід задуматися й сфокусуватися саме на малих і мікропідприємствах. В першу чергу, невідкладно покращити бізнес-клімат, щоб зробити нашу продукцію більш конкурентоспроможною.

Щодо стратегії уряду. 6 листопада Кабмін презентував Національну економічну стратегію-2030, в рамках якої опублікував результати аудиту економічної політики в країні за майже 30 років та вектори національної економічної стратегії України-2030. Дискусія щодо цих документів, зокрема, з приводу заявленого $1 трлн нереалізованого потенціалу України, триває. Прем’єр Денис Шмигаль зазначив, що завданням влади є реалізація цього потенціалу. Але будь-яка стратегія повинна бути реальною, дієвою й узгодженою з бізнесом.

Сьогодні, в період карантину, вкрай потрібна саме покрокова інструкція: що повинен зробити уряд, аби економіка країни не скотилася назад так, що відновлювати її доведеться протягом багатьох років, щоб не втратити той потенціал матеріальних і трудових ресурсів, які країна має наразі. Для підтримки і збереження малого підприємництва уряд має розробити нові й вдосконалити діючі підходи в частині податкового, інвестиційного і цінового режимів; надати фінансово-кредитну і матеріально-технічну підтримку, стимулюючи розвиток підприємництва та скасувати положення, що гальмують його розвиток. 

– Влітку Шмигаль заявляв, що до кінця 2020 р. ліквідують ДФС (відповідно і податкову міліцію), і буде створений новий орган. В нашій розмові ви засумнівалися в реальності цих заяв. Зараз вже листопад. Як вам бачиться ситуація з ДФС? Її ліквідують до 31.12.2020 р. чи Шмигаль увійде в історію з черговою обіцянкою?

–  Законодавство України побудоване так, що дає можливість для «лазівки» та тривалого, складного процесу ліквідації будь-якого держоргану (відомства). Чи знаєте ви, що Міндох ще зовсім «не здох», хоча з моменту його ліквідації пройшло 6 років? Тут поставимо крапки для думаючих читачів.

Щодо ліквідації ДФС. Нагадаю, що Державна фіскальна служба ще півтора роки тому об’єднувала податкову, митну служби та податкову міліцію. Після того як ДФС було розділено на дві окремі служби, а саме ДПС та ДМС, і коли в ці нові органи набрали 30% працівників – вони стали легітимними, а ДФС повинна була припинити своє існування.

Однак у ДФС залишилася працювати величезна кількість працівників у напрямку податкової й митної сфер, і, природно, щоб не ліквідувати ДФС і для легітимного існування податкової міліції, останню залишають у складі ДФС. Щоби припинила існування податкова міліція, слід створити новий орган з розслідування правопорушень у сфері публічних фінансів. І в цей новий орган мають прийняти на роботу 30% працівників. Та щоб створити новий орган, треба прийняти відповідний закон. Тому я впевнений – навіть при великому бажанні, влада не зможе ліквідувати ДФС, включаючи податкову міліцію, до кінця 2020 року.

– В інтерв’ю Mind ви розповіли, як з/п №1208 несподівано був знятий з порядку денного ВР. Як альтернативу несхвалення законопроєкту за три тижні до закінчення парламентської сесії Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув три законопроекти щодо створення Бюро Економічної Безпеки (БЕБ) і більшістю голосів вибрав з/п №3087-Д. Яка його доля після парламентських канікул?

– Законопроект №3087-Д про створення БЕБ прийнятий у I читанні. Пройшли численні публічні обговорення, в ньому враховано майже всі зауваження і пропозиції бізнесу, експертів у цій сфері й можна вважати, що цей законопроєкт в умовах, які склалися, найбільш прийнятний і готовий, аби бути остаточно прийнятим.  Однак, не можу не сказати «АЛЕ», бо в Комітеті правоохоронної діяльності ВРУ йде обговорення (добре, що лише обговорення і поки не дійшло до I читання) законопроєктів №3959 та №3959-1 щодо змін в кримінально-процесуальне законодавство. Якщо після прийняття з/п №3087-Д почнеться процес створення БЕБ, то коли буде прийнято один з варіантів 3959 чи 3959-1 в тому вигляді, в якому вони є на сьогодні, це означатиме одне – БЕБ буде «мертвонародженим» органом!

І ще одна деталь. Останніми роками всі стверджують, що головною складовою нового органу повинна стати аналітична функція, і це закладено в законопроєкті. Але слід розуміти, що аналітиків треба підготувати, і для цього потрібен час. Я переконаний, що цей процес мав розпочатися ще вчора, або хоча б сьогодні – до прийняття закону і створення органу.

– У нашій розмові ви відзначили: на сьогодні актуальним є питання блокування реєстрації податкових накладних (в т.ч. для членів АППУ). За останні кілька місяців стан справ змінився на краще? Чи багато підприємців повинні доводити «прозорість» свого бізнесу в судах?

– Стан справ з питання блокування реєстрації ПН/РК значно покращився. До Асоціації за останні місяці надійшло лише 1 звернення від нашого члена щодо невиконання податковою службою рішення суду з питання блокування реєстрації ПН/РК, яке у свій час неможливо було технічно виконати через зміни в законодавстві. Зараз рішення суду податковою виконано.

Зазначу, що керівництво Державної податкової служби і податкова система безпідставно зазнають критики з боку політичних діячів, депутатів і підприємців. Ймовірно, ця критика ґрунтується на емоційних і поверхових оцінках економічної дійсності й позбавлена глибокого аналізу фінансових зв’язків в економіці та усвідомлення дійсних потреб держави у фінансових ресурсах для виконання покладених на неї функцій щодо регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки, підтримання на належному рівні суспільного добробуту, обороноздатності, систем державного управління.

І тут не можу оминути питання блокування реєстрації податкових накладних, про які багато говорять на різних форумах представники бізнес-спільноти. 2 жовтня АППУ публічно, в черговий раз, звернулася до бізнес-середовища (незалежно від членства в Асоціації) з проханням надавати конкретні кейси для подальшого на них реагування ДПС на електронну адресу: [email protected]. Понад місяць пройшло, і жодного офіційного звернення… Думаю, що слова «конкретні кейси» багатьох «крикунів» за начебто незаконно заблоковані ПН/РК зупиняють. Все, про що розповідаю, можна перевірити на нашому сайті.

– В інтерв’ю ви зробили акцент, що на пленарному засіданні ВР у з/п №2524 прийняли норми, які роблять закон №466 ще гіршим. Також наголосили, що Українська Рада бізнесу (УРБ) звернулася до Зеленського ветувати законопроєкт, і повернути на доопрацювання. Й висловили надію, що уряд його також ветує. Минуло понад 3 місяці. Які результати: реакція президента, уряду? Що буде з з/п №2524?

–  Ще 16 вересня представниками УРБ, в т.ч. АППУ, зроблено публічну заяву щодо якнайшвидшого коригування ризикових норм закону №466, зокрема: в частині запровадження поняття «умисного діяння», що дає широкі можливості з трактування на свій розсуд операцій та дій платника податків для цілей оподаткування співробітниками податкової служби; набуття чинності норм щодо оподаткування та перевірок постійних представництв (ПП) перенесено на 2021 р., проте ще необхідно скоригувати їх у бік зменшення дискреції (надто широкі повноваження надано податковим органам); у зв’язку з економічною кризою, яка триває, вбачається за доцільне розглянути питання щодо надання бізнесу більшого перехідного періоду та перенесення нових правил щодо постійних представництв на 01.01.2022 р.; необхідності зменшення дискреційності норм для контролю ТЦУ; внесення коригувань до плану-графіка проведення документальних планових перевірок один раз протягом I і II кварталу року, що призводить до відволікання платника від здійснення основної діяльності, погіршує умови ведення бізнесу. Також ми з представниками УРБ закликали владу якнайшвидше прийняти закон про амністію капіталів, безпосередньо пов’язаний з набуттям чинності нормами закону №466.

Я оптиміст по життю і чекаю на прийняття народними обранцями з/п №4065, який виправить «ризикові» норми закону №466. Законопроект підготовлено за консенсусом згоди бізнес-спільноти, представників Офісу Президента і депутатського корпусу. Хочу вірити, що до кінця року його приймуть. Також сподіваюся, що буде прийнятий і з/п №2645-Д, що замінить тотальну фіскалізацію на ризикову. Адже тотальна фіскалізація – шлях «в тінь», а РРО в ризикових секторах – шлях до детінізації.

– Говорячи про Дениса Шмигаля (в розрізі контактів з АППУ), ви сказали: «Певний контакт є, але конкретних кроків назустріч немає». Наразі, комунікація зазнала змін?

– Останні 3 місяці ми активно беремо участь в процесах, ініційованих прем’єром: увійшли до робочих груп з підготовки Економічної стратегії України. Наприклад, в робочій групі «Верховенство права» надали пропозиції щодо імплементації законодавства по створенню БЕБ, і майже всі вони були відображені в документі.

4 грудня ми проводимо урочисту церемонію нагородження переможців єдиного в країні Рейтингу «Сумлінний платник податків» і розраховуємо, що Денис Шмигаль знайде у своєму графіку час і відвідає захід та особисто вручить нагороду тим сумлінним платникам податків, завдяки яким в цих важких умовах наповнюється скарбниця країни.

Похожие статьи:

Новости ПолитикиУряд США розглянув проект про допомогу Україні

НовостиСкільки відсотків українців готові віддати Крим Росії?

СтатьиЩо потрібно мати на випадок війни.

Новости СпортаСьогоднішні виступи українців на Олімпіаді-2014 в Сочі

Новости УкраиныМосква виділить Києву другий транш лише після погашення боргу за газ

Комментарии (0)

Связаться с нами:

facebookgooglemailodrsstwittervkvk