Для кого війна це страждання, а у декого війна викликає бажання пограбувати ближнього чи привласнити те, що в мирні часи зробити не вдавалось. Таких грабіжників називають мародерами.
Мародери бувають різного розміру та калібру.
Хто грабує магазини. Хто супермаркети. Хто банки. А хто і весь Приват-банк собі забрати хоче. Чи ще краще історичну частину великого міста та побудувати там собі палац, казино, бордель та низку готелів...
У кожного мародера свій почерк. І своя нагорода за спритність. Декому знімають штани та прив'язують до стовпа з голим задом та на морозі. А дехто, грабуючи історичну частину міста, відпочиває собі на п'яти-палубній яхті у Болгарії та керує фігурами які за нього припиняють роботу Приват-банку, закривають центральний ринок в історичній частині м. Луцька знищують маленький бізнес бабусь, які привезли продати свою продукцію у місто — а ринок закрито на "санітарний день" Причому закрито у самий базарний день — у п'ятницю. Не в понеділок, як це було завжди. Спитаєте навіщо?
Відповідь очевидна — Ігор Палиця вже давно мріє захопити історичну частину міста Луцька, біля замку Любарта. Мріє не один, а з Ігорем Коломойським.
Ігор Палиця — це ставленик Коломойського у волинській області. Вони привласнили собі всі родовища бурштину, але ім цього мало.
Вже багато років вони мріють привласнити саме серце міста Луцька — його історичну частину біля Замку Любарта 14го сторіччя, який не зміг взяти жоден завойовник, навіть монголо-татари. А от палицям Коломойським це, схоже, скоро вдасться, коли всі захисники міста воюють на фронті.
Вже майже всі міські депутати, і мер міста під ними і вже згодні їм все віддати. Вже й у Верховну Раду Палиця пробрався за бурштинові прибутки. А от селяни, які продають на центральному ринку біля замку свою продукцію ніяк не хочуть підкоритись.
І от дочекались ці два Ігоря свого зіркового часу — війни Дочекались два Ігорі коли АТОшники, які захищали ринок, пішли на війну щоб підло вдарити селянам в спину.
У цей складний період Палиця підняв у два рази орендну плату на ринку.
Бабусі і дідусі, які заплатили за дорогу з свого села до міста чималі кошти, які привезли свою продукцію на ринок — опинились перед ситуацією, коли треба платити побори і фермерство буде не вигідне.
І змушені були викласти всю свою продукцію прямо на асфальті біля ринку, щоб хоча б щось продати
Десятки років, при різній владі санітарним днем на ринку був понеділок. А Палиця придумав хитрий хід щоб знищити бізнес всіх хто приїжджав на ринок — викупив ринок через підставних осіб та організував "санітарний день" у п'ятницю, спеціально щоб пропала вся продукція, яку люди привезли продати, яку виростили на своїх городах. Щоб нещасні селяни, яких вже й так небагато залишилось в Україні замість невеликого прибутку отримали збитки, щоб не змогли продати результати своєї праці. Щоб свинки, птиця, молоко яких вони викормили та зарізали для жителів міста — щоб все це пропало в жарку погоду і щоб селянам вже не захотілося вирощувати ні свинку, ні курча, ні редиску.
Такий собі геноцид для українського селянства від Коломойського та його Палиці.
Вони дочекались, коли всі захисники ринку — пішли на війну і підло вдарили селянам нижче пояса. Прямо як путінські кадировці.
Президент Зеленський робить все, щоб зберегти всіх підприємців і підприємництво в Україні, а Ігор Палиця разом з Ігорем Коломойським роблять все щоб знищити навіть бажання займатись підприємництвом у всіх сільгоспвиробників волинської області. І це під час війни, знаючи що Україну чекає голод. Може вони на путлера працюють?
Оце мародерство так мародерство, по — коломойськи. Йому плювати на те, що вбивають Україну та сільське господарство. Він розкошує на своїй яхті біля Болгарії , витрачаючи по 700тисяч долларів в тиждень на банкети та розваги і влаштовує рейдерські захвати на західній Україні чужими руками.
Звертаємось до Володимира Зеленського з проханням захистити українських сільгоспвиробників від таких мародерів як Палиця та Коломойський. Допоможіть спасти вирощену тяжкою працею екологічно-чисту продукцію волинських сільгоспвиробників, захистіть українських селян які своєю тяжкою працею у всі віки кормили Україну. І не тільки Україну.